Новини

З настанням пожежонебезпечного періоду різко зростає ймовірність загорання лісів та сільгоспугідь. Основними причинами виникнення пожеж в агропромисловому комплексі є сукупність погодних факторів, недотримання правил пожежної безпеки та планів дій щодо пожежного захисту лісів та сільгоспугідь у пожежонебезпечний період. З МЕТОЮ НЕДОПУЩЕННЯ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ, ПРОПОНУЄТЬСЯ Керівникам суб’єктів господарювання: Провести інструктивні наради з головними інженерами, механіками сільгосппідприємств щодо забезпечення пожежної безпеки на період збирання та зберігання врожаю і заготівлі грубих кормів. Скласти та затвердити схематичні плани протипожежного захисту врожаю, на яких нанести: смуги прокосів, місця розміщення зернотоків, зерноскладів, польових станів, скиртування грубих кормів, місць встановлення знаків пожежної безпеки, тракторів з плугами, перекриття тимчасових доріг тощо. Підготувати до використання пожежну і спеціальну техніку, обладнання та інвентар для гасіння пожеж, створити резерв пально-мастильних та вогнегасних матеріалів, провести навчання відповідальних працівників. Поновити мінералізовані смуги, систему протипожежних бар’єрів, канав у лісових масивах, відновити, обладнати та привести у відповідність протипожежне водопостачання, підготувати для забору води всі наявні водонапірні башти, пожежні водоймища і пірси, інші інженерно-технічні споруди протипожежного призначення та під’їздні дороги до них. Забезпечити сертифікованими вогнегасниками об’єкти сільськогосподарського виробництва, провести роботу щодо вогнезахисної обробки дерев’яних конструкцій зерноскладів і складів грубих кормів. ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ! Випалювання стерні, сухої рослинності та її залишків на полях, уздовж доріг, лісосмуг, що забруднює повітря на величезних просторах, а також може призвести до пожеж у лісах, на присадибних ділянках, при цьому виникає загроза перекидання вогню на житлові будинки, значного задимлення автошляхів, що завдає великої шкоди природному середовищу та життю і здоров’ю людини. Альтернативою бездумному спалюванню соломи та післяжнивних решток може стати застосування їх в якості органічних добрив або виробництво солом’яних пелет і спалювання їх для одержання теплової енергії, що може бути використана для потреб господарства (як це роблять у розвинених країнах Європи). Альтернативою бездумному спалюванню може стати також використання біодеструкторів стерні, які прискорюють утворення гумусу та покращують якість ґрунтів. Недотримання правил пожежної безпеки (випалювання сухостою, необережне поводження з вогнем, непогашений сірник, недопалок) може стати причиною масштабних пожеж. Статтею 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із Законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Чинним законодавством України також передбачено відповідальність за самовільне випалювання рослинності або її залишків. Так, відповідно до статті 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штрафні санкції за спалювання стерні, луків, пасовищ, рослинності чи її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях у населених пунктах становлять: - від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів (3 060 – 6 120 грн) для громадян; - від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів (15 300 – 21 420 грн) – для посадових осіб. Крім того, відповідно до статті 245 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за знищення чи пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, стерні, сухих трав, рослинності на землях сільськогосподарського призначення та санкції у вигляді: штраф від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (91 800 – 153 000 грн); або обмеження волі на строк від 2 до 5 років; або позбавлення волі на той самий строк. Відповідно до Закону України від 19 лютого 2021 року № 1259-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій» (далі - Закон України № 1259-IX) забезпечення пожежної безпеки покладається на: власника земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна; наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором оренди; керівника (керівників) суб’єкта господарювання. Також, Законом України № 1259-IX передбачено зміни щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій, встановлено обов’язок землекористувачів: не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків із порушенням порядку, встановленого Міндовкілля; обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць. Особи, винні у випалюванні сухої рослинності або її залишків із порушенням порядку, встановленого Міндовкілля, в прибережних захисних смугах та на островах, несуть відповідальність за порушення водного законодавства. Департамент агропромислового розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації звертається до всіх відповідальних осіб вжити організаційних заходів щодо недопущення спалювання стерні, пожнивних решток та сухої рослинності. Пам’ятаймо, що попередити пожежі значно легше, ніж їх гасити!

17 квітня 2025 року відбулась 59 позачергова сесія Чорноморської сільської ради. З відеозаписом можна ознайомитись за посиланням https://youtu.be/Twg1VVNM0bg

на території Миколаївської області Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області повідомляє, що на виконання Плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних та паразитарних хвороб тварин в Миколаївській області на 2025 рік, погодженого засіданням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Миколаївській обласній військовій адміністрації, з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 14.04.2025 на території Миколаївської області розпочалася весняна кампанія пероральної імунізації м’ясоїдних тварин проти сказу шляхом наземного розподілу принад з вакциною на території мисливських угідь Баштанського, Вознесенського, Миколаївського та Первомайського районів. Приманка з вакциною розповсюджується шляхом наземного розподілу принад з вакциною на узліссях, узбіччі доріг, річок, сільськогосподарських угідь. Свіжозораним полям, а також місцям, де проводяться польові роботи, менше приділяють уваги. На таких ділянках, розкладання принад з вакциною допустимо проводити по периметру. В лісах принади розкладаються також на перехрестях доріг на території вирубок. Приманка має вигляд невеликих брикетів розміром 3 см на 5 см із запахом м’ясо-кісткового борошна. У середині приманки знаходиться капсула з вакциною проти сказу. Дані заходи забезпечать створення стійкого імунітету у диких тварин, котрі є основними розповсюджувачами збудника сказу та значно покращать епізоотичну ситуацію в регіоні. Прохання до громадян області з порозумінням відноситись до даного заходу та при виявленні приманок — не брати їх руками, не переносити та не руйнувати. Сказ – особливо небезпечна гостра вірусна хвороба тварин і людини, яка характеризується ознаками поліенцефаломієліту, паралічами і абсолютною смертністю. Відповідно до оцінки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), сказ входить у п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів, що завдають величезні соціально-економічні збитки.